Ай, салаги! Слушайте мой рассказ, как я вынес мозг психологу и он стал геем!
Э-э-э, ну что за приключения меня постигают, братва. Убей, как же это было круто! Вот вы и сейчас подготовьтесь к новым эмоциям, блэкмэттеры. Завтракайте, расстраивайтесь - у меня всё как всегда модно и свежо.
Вообще-то, всё началось на одной закладке, когда один
мазной приятель рассказал, что привёз себе пару салатов шишечек марихуаны. Прыгнул я сразу на новый уровень кайфа! Даже не думал что получится такое лавэ! Пришлось у его ног валяться, пока он меня
подзаправился. А потом началось самое интересное!
Ну что, браток, жара! Пошли мы на подвиги вечерние с этими шишками! Первой целью стал психолог местной больницы. Держите меня семеро, страшные дела подготовили мы ему!
Подошли мы к его кабинету, а там он ровно сидит и улыбается, как будто уже знал, что будет! А мне и так понятно, что он нас несмелым считает. "Что такое, психолог? Айда, майнчиллеры, покажём тебе, кто здесь главный!" - говорю я, с уверенностью гопника, и вытаскиваю из кармана свою закладочку.
Начинаем пускать парики! Я поджигаю шишку и начинаю взорвать дымом на всю трёхэтажку. Психолог сразу смутился и прикрыл нос мажетом, таким маркой, а я прикалываю его: "А что, мазной, тебе не понравился запах? Думаешь, только на твои мазни сработает? Что за доверие?"
А теперь внимание всем, незабываемый трюк! Я достал из кармана закладку с наркотиком, типа психологам нужно себя защищать. И говорю ему: "А теперь ты подумаешь и подумаешь ещё раз, прежде чем назначать свои мазни, дырка!"
Психолог побледнел, его глаза сузились от страха. Решил я на нем провести настоящий социальный эксперимент! Взял его за руку, повёл в сторону выхода и подмигнул всем моим ребятам, которые уже сидели на ступеньках у выхода.
И я подсказал: "Всё, братишки, даём его, он уже наш, стал геем!"
Гопник |
Смирившийся психолог |
А ну, ка, гей! |
Да ну тебя, неудачник! |
Давай, становись одним из нас! |
Никогда! |
Ты ещё не знаешь, какие у нас плюшки! |
Плюшки? Какие плюшки? |
Все мыслят только об одном! |
А о чём же? |
О шишках, братишка! |
О, Боже! |
И вот, уже через полчаса, этот раньше успешный и уважаемый мазной ходит за нами с закрытыми глазами, скачет в пастуха и даже не помнит своего имени.
Ну что говорить, менты, это
только начало! Мы уже плюс один в наших рядах. А через пару дней
весь город облетит, как психолога взорвали шишками, и он стал
пятым колесом у нашей мазной тусовки. Говорят, он также пропагандирует
использование наркотиков, особенно ведёт демотивационные
лекции на тему "Шишки для всех!".
Так что, гопники, не сидите на месте! Идите и закладывайте новые шишки в жизни тех, кто считает себя мазными душами. Хорошей вам всем порки, друзья!
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...